Рекомендації щодо розробки статутів громадських об'єднань

«Рекомендовано»
07 червня 2013
Методичною радою з питань реєстрації
громадських об’єднань
при Державній реєстраційній службі України

Рекомендації щодо розробки статутів громадських об'єднань

Вступне слово від розробників.

Ідея розроблення рекомендацій щодо розробки статутів для громадських об’єднань буда висловлена учасниками семінарів-тренінгів, які проводились у 2012 році Укрдержреєстром спільно з Координатором проектів ОБСЄ в України з метою надання правової допомоги громадським організаціям та спілкам у розумінні вимог нового Закону України «Про громадські об’єднання».

До уваги пропонуються Рекомендації до змісту статуту, а не модельний статут, оскільки Закон не дає повноважень жодному державному органу розробляти та затверджувати такий документ.

Практика роботи органів реєстрації за старим Законом України «Про об’єднання громадян», який втратив чинність з 1 січня 2013 року, свідчила про неоднозначне тлумачення відповідних норм старого Закону як органами реєстрації і податковими органами, так і засновниками об’єднань громадян.

Крім того, різними законами передбачені (прямо чи опосередковано) вимоги до статутних документів громадських об’єднань, чи до статутної діяльності громадських об’єднань, яка має бути передбачена їх статутами.

Натомість, виходимо з того, що законами України мають бути визначені лише обмеження на свободу об’єднання (статті 11 ЄКПЛ, стаття 36 Конституції України), а не спосіб реалізації статутних завдань.

Рекомендації до статуту містять коментар до визначеного Законом обов’язкового змісту статуту та узагальнення норм цього та інших законів, які мають бути (або можуть бути) відображені у статуті.

Важливою новелою Закону є обов’язкове зазначення у статуті відомостей про порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками). Ця норма була запропонована розробниками Закону України «Про громадські об’єднання» (далі – Закон) у зв’язку з відсутністю в процесуальних законах порядку оскарження членами громадських об’єднань рішень їх статутних органів.

Під час розробки статутів громадських об'єднань слід використовувати ці рекомендації та враховувати специфіку кожного окремого громадського об'єднання в залежності від мети та напрямів його діяльності.

I. Складання тексту статуту.

Статут громадського об'єднання затверджується на установчих зборах засновників.

Відповідно до статті 11 Закону статути громадських об'єднань мають містити такі розділи:

загальні положення;
найменування громадського об'єднання та за наявності скорочене найменування;
мета (цілі) та напрями діяльності громадського об'єднання;
порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників);
повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи);
порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками);
порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг;
джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання;
порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи);
порядок внесення змін до статуту;
порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

У статуті громадських об’єднань можуть бути передбачені додаткові положення, щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об’єднання, що не суперечать закону.

І.1. Загальні положення.

Статтею 1 Закону, зокрема, визначено, що:

громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.
громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Залежно від того, хто є засновниками та членами громадського об’єднання приймаються рішення про утворення громадської організації (засновниками та членами (учасниками) є фізичні особи) або громадської спілки (засновниками є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи).

Громадська організація (або громадська спілка) «_________________» (вказати власну назву громадської організації (або громадської спілки)) є добровільним громадським об'єднанням, яке здійснює____________________________ (вказати основну мету діяльності).

Громадська організація (або спілка) утворена (вказати рішення яким створене громадське об’єднання) (вказати орган який прийняв рішення про створення) від _____№ _____. (у разі правонаступництва слід вказувати такі відомості: ГО є правонаступником______________________ (вказати юридичну особу, що ліквідувалась)_______________________ (вказати вид розпорядчого акта)________________________________ (вказати орган який його видав) від _______№ ___________).

Громадська організація (або спілка) у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про громадські об’єднання», іншими нормативно-правовими актами, а також цим Статутом.

Найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування.

Найменування громадського об'єднання складається з двох частин - загальної та власної назв. У загальній назві зазначається організаційно-правова форма громадського об'єднання («громадська організація», «громадська спілка»).

Ця вимога пов'язана із загальними вимогами до найменування юридичних осіб, які встановлені статтею 90 Цивільного кодексу та деталізовані Наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 № 368/5 «Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.03.2012 за №367/20680.

На відміну від практики за старим Законом, який допускав такі назви: «Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнська спілка підприємців», новий Закон забороняє таке найменування, і воно має викладатись таким чином: «громадська організація «Всеукраїнська спілка підприємців».

Найменування громадського об'єднання викладається державною мовою. Громадське об'єднання може також викласти свою власну назву, поряд з державною мовою, іноземною мовою або мовою національної меншини.

Слід звернути увагу на те, що перекладається на найменування, а назва. Отже, з найменування «громадська організація «Друзі лісу» буде перекладена лише власна назва «Друзі лісу».

Власна назва громадського об'єднання не повинна бути тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об'єднань або громадських об'єднань, повідомлення яких прийнято в установленому цим Законом порядку.

Ця норма покликана обмежити зловживання відомими «брендами» недобросовісними громадянами. Тому, у разі, якщо наявна громадська спілка з власною назвою, наприклад, «Об'єднання вчених цивілістів», а подані на реєстрацію документи громадської організації «Спілка вчених цивілістів», у реєстрації такого громадського об'єднання має бути відмовлено.

Власна назва громадського об'єднання не може містити:

1) найменування органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, складових найменувань цих органів (міністерство, агентство, служба, інспекція, комітет, адміністрація, прокуратура, суд);

2) власну назву громадського об'єднання, діяльність якого заборонена в судовому порядку (протягом трьох років після набрання відповідним рішенням суду законної сили);

3) інші позначення, використання яких обмежено законом.

Власна назва громадського об'єднання не може містити слова «державний», «комунальний» та похідні від них. Власна назва навчального закладу, установи чи організації у власній назві громадського об'єднання може використовуватися лише за згоди відповідного навчального закладу, установи чи організації. Для реалізації цієї норми до документів, визначених частиною третьою статті 12 і частиною шостою статті 14, слід подавати також письмову згоду відповідного навчального закладу, установи чи організації на використання у власній назві громадського об'єднання власної назви навчального закладу, установи чи організації.

Забороняється використання у власній назві громадського об'єднання історичних державних найменувань, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Власна назва громадського об'єднання має містити інформацію про статус громадського об'єднання («дитяче», «молодіжне», «всеукраїнське») та може містити інформацію про його вид («екологічне», «правозахисне» тощо). Тому, для новоутвореної молодіжної громадської організації найменування повинно викладатись, наприклад, таким чином: «громадська організація «Молодіжне об'єднання ГУРТ». Громадське об'єднання зі статусом «дитяче» та «молодіжне» утворюється у порядку, визначеному Законом, з урахуванням чинного Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації». Якщо громадська організація уже при створенні планує набути всеукраїнського статусу, її засновники зобов'язані вказати слово «всеукраїнська» у власній назві. Тому, найменування громадської організації повинно бути викладене таким чином (приклад): «Громадська організація «Всеукраїнська організація захисників безпритульних тварин».

Власна назва громадського об'єднання може містити ім'я (псевдонім) фізичної особи за умови попередньої письмової згоди цієї особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом.

Громадське об'єднання має право на використання свого найменування з моменту реєстрації або прийняття в установленому цим Законом порядку повідомлення про його утворення. Забороняється використання найменування громадського об'єднання фізичними та юридичними особами, які не належать до цього громадського об'єднання, без згоди такого громадського об'єднання для цілей, не пов'язаних з діяльністю цього громадського об'єднання.

Громадське об'єднання може також мати скорочене найменування, яке визначається рішенням його установчих зборів або вищого органу управління - з'їзду, конференції, загальних зборів тощо (далі - вищий орган управління).

Зміна найменування громадського об'єднання здійснюється на засіданні вищого органу управління такого об'єднання з додержанням вимог Закону та статуту об'єднання (за наявності).

І.2. Правовий статус громадського об'єднання.

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

З моменту державної реєстрації у встановленому законодавством порядку громадське об'єднання набуває статусу юридичної особи, може мати самостійний баланс, рахунки в установах банків, в тому числі і іноземній валюті.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи може мати власну символіку (емблему, інший розпізнавальний знак, прапор, яка затверджується відповідно до статуту та підлягає реєстрації у порядку встановленому законодавством.

Громадське об'єднання користується рівними правами і несе обов'язки, пов'язані з його діяльністю, має печатку з власним найменуванням, бланки, штампи та інші реквізити.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має право набувати майнові та особисті немайнові права, а також є стороною в судах загальної юрисдикції та юрисдикційних органах інших держав.

Громадське об'єднання здійснює свою діяльність на принципах добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу членів (учасників), прозорості, відкритості та публічності.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи може набувати всеукраїнського статусу у порядку визначеному законодавством.

І.3. Мета (цілі) та напрями діяльності громадського об'єднання.

У цьому розділі статуту слід виходити зі змісту статті 36 Конституції України та встановленого Законом визначення, що громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Якщо засновники мають мету здійснення та захисту прав і свобод, задоволення власних чи суспільних інтересів у конкретній (конкретних) сферах, вони визначають мету (цілі) та напрями з урахуванням відповідних законів.

Наприклад, якщо засновники мають на меті спостереження за виборчим процесом. Тоді, слід врахувати закони України про вибори відповідного рівня.

Так, відповідно до статті 59 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» офіційними спостерігачами можуть бути (1) всеукраїнські громадські організації, які (2) зареєстровані Центральною виборчою комісією у визначеному нею порядку.

У статуті це може бути викладено таким чином: «Мета (цілі) громадської організації - здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів громадян України при здійсненні своїх політичних прав.

На реалізацію мети (цілей) громадська організація здійснює таку діяльність:

Здійснює офіційне спостереження за виборами».

Або громадське об'єднання створюється тільки з метою захисту прав споживачів. Тоді слід також керуватись спеціальним Законом України «Про захист прав споживачів» та визначеним ним обсягом прав інститутів громадянського суспільства.

Мета (цілі) та напрями діяльності можуть бути широкими (універсальними), проте, враховувати вимоги Податкового кодексу України (пункту 157.15), а саме: статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність.

Для реалізації визначеної мети (цілей) громадського об'єднання у статуті зазначаються завдання (напрями діяльності) громадського об'єднання.

Для досягнення статутної мети та виконання статутних завдань громадське об'єднання в установленому законодавством порядку має право:

- вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);
- звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами;
- одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;
- брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя;
- проводити мирні зібрання;
- здійснювати інші права, не заборонені законом.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має право:

бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства;
здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню;
засновувати з метою досягнення своєї статутної мети (цілей) засоби масової інформації;
брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";
брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об'єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи, створена ним юридична особа (товариство, підприємство) може бути виконавцем державного замовлення відповідно до закону.

І.4. Порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників).

При написанні статуту слід враховувати, що відповідно до статті 1 Закону громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи; громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Стаття 8 визначає, що членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути особи, визначені частиною першою статті 7 цього Закону, які досягай 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом. Членами (учасниками) громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягай 18 років та не визнані судом недієздатними.

Стаття 3 Закону, також визначає, принципи утворення і діяльності громадських об'єднань, зокрема:

добровільності, який передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому;
самоврядності - передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом;
відсутності майнового інтересу - передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи);
прозорості, відкритості - передбачає право всіх членів (учасників) громадського об'єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об'єднанням рішення та здійснені заходи, а також обов'язок громадського об'єднання забезпечувати такий доступ;
публічність означає, що громадські об'єднання інформують громадськість про свої мету (цілі) та діяльність.

Стаття 5 Закону визначає гарантії права на свободу об'єднання, зокрема, кожна особа має право добровільно у будь-який час у порядку, встановленому статутом, припинити членство (участь) у громадському об'єднанні.

Важливо, що згідно зі статтею 7 Закону повноваження засновника громадського об'єднання закінчуються після прийняття рішення про реєстрацію або прийняття повідомлення про утворення громадського об'єднання в установленому цим Законом порядку.

Звертаємо увагу на відсутність у Законі поняття «колективний член». Тому, громадські організації, зареєстровані до 1 січня 2013 року, при внесенні змін до статуту повинні виписувати членство відповідно до свого статусу (засновниками і учасниками є фізичні особи). Це матиме наслідком внесення змін і до інших розділів статуту, наприклад в частині повноважності вищого керівного органу, на якому делегатами або учасниками будуть виключно «індивідуальні» члени.

Пропозиції до редакції розділу:

«ЧЛЕНИ ОРГАНІЗАЦІЇ. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЧЛЕНІВ. НАБУТТЯ І ПРИПИНЕННЯ ЧЛЕНСТВА

... Членами Організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 18-річного віку та активно сприяють виконанню статутних завдань Організації. Членство в Організації є фіксованим і підтверджується записом у реєстрі членів Організації.

... Рада Організації приймає рішення про прийняття особи в члени Організації та вносить відповідний запис у Реєстр членів Організації не пізніше ніж через два місяці після одержання письмової заяви, в якій особа підтверджує зобов'язання виконувати Статут, а також згоду на обробку своїх персональних даних відповідно до статутних завдань і чинного законодавства.

Рада Організації має право відмовити у прийнятті особи в члени Організації.

Рада Організації має право делегувати право прийняття в члени Організації відокремленим підрозділам Організації або іншим статутним органам.

... Члени Організації мають право:

1) брати участь у статутній діяльності та заходах Організації;

2) брати участь у Конференції, обирати і бути обраними до керівних органів Організації;

3) вносити пропозиції, заяви та скарги на розгляд керівних органів;

4) отримувати інформацію та пояснення стосовно діяльності Організації, за умови захисту конфіденційної інформації та персональних даних;

5) мати доступ до фінансових та інших звітів Організації;

6) добровільно припиняти членство в Організації.

... Члени Організації зобов'язані:

1) виконувати вимоги Статуту і рішення керівних органів, пов’язані з виконанням статутних завдань Організації;

2) сприяти виконанню статутних завдань Організації;

3) пропагувати ідеї, мету, статутні завдання і діяльність Організації;

4) виконувати вимоги керівних органів Організації, відокремленого підрозділу, у якому член Організації перебуває на обліку, щодо порядку та умов використання персональних даних та іншої інформації, яка є конфіденційною;

5) сплачувати членські внески.

... Рада має право приймати рішення про прийняття інших осіб, які сприяли виконанню статутних завдань Організації протягом не менш ніж 12 місяців, в почесні члени Організації на підставі рекомендації принаймні двох членів Організації. Почесні члени мають право брати участь у Конференції з правом дорадчого голосу.

... Рада має право встановлювати відзнаки, інші засоби громадського заохочення для членів Організації та інших осіб, які сприяли виконанню статутних завдань Організації.

... Припинення членства в Організації відбувається на підставі:

1) письмової заяви члена, поданого до Ради Організації або іншого статутного органу Організації, яким було прийнято рішення про прийом особи у члени Організації;

2) рішення Ради або уповноваженого нею органу.

Членство в Організації припиняється у разі смерті особи.

Припинення членства не є підставою для припинення або невиконання будь-яких зобов’язань відповідно до цивільно-правових чи трудових договорів.

Припинення членства має наслідком припинення перебування особи на посаді.

... Рада або уповноважений нею орган приймає рішення про виключення члена Організації в випадку:

1) неодноразового порушення вимог Статуту;

2) вчинення дій або бездіяльності, несумісних із метою Організації;

3) вчинення дій або бездіяльності, що завдають значну майнову або немайнову шкоду Організації;

4) неучасті в діяльності Організації протягом 12 попередніх місяців.

... Скарги на рішення, дії або бездіяльність керівних органів, пов’язаних із набуттям та припиненням членства, правами та обов’язками членів, розглядаються черговою Конференцією. Якщо чергова Конференція уповноважить інший постійний або тимчасовий орган, скарги розглядаються протягом двох місяців після того, як особа дізналася або мала дізнатися про указані рішення, дії або бездіяльність.

І.6. Керівні органи громадського об'єднання: перелік, повноваження, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи), періодичність засідань і процедура прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку

Громадське об'єднання самостійно визначає структуру органів управління громадським об'єднанням та контролю, порядок їх формування (призначення чи обрання), термін повноважень тощо.

Слід враховувати, що окремі повноваження керівних органів прямо передбачені Законом: у статті 10 щодо найменування громадського об'єднання; статті 14 щодо прийняття рішень про зміни; статті 16 щодо прийняття рішення про набуття статусу юридичної особи громадським об'єднанням; статті 24 щодо власності; статтях 25, 26, 29 щодо припинення громадського об'єднання тощо. Окремі повноваження передбачені Розділом V ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону. Ці повноваження не можуть бути передані іншим органам управління.

Керівними органами громадського об'єднання можуть бути:

Вищим колегіальним органом управління - Загальні збори, Конференція, З’їзд тощо. Вищий колегіальний орган управління складається з безпосередньо членів, що забезпечується їх особистою участю, або з уповноважених представників членів – делегатів, які обираються локальними колегіальними органами.

Для вищого колегіального органу управління, на якому присутні безпосередньо члени громадського об’єднання, притаманне визначення кваліфікованої більшості для прийняття рішень, виходячи з простої більшості (50+1), або 2/3 чи ¾ від присутніх на засіданні членів. Часто у статутах вимагається 2/3 чи ¾ голосів за ключові для організації рішення: зміни у статуті чи припинення. Для скликання такого вищого органу виконавчий орган у своєму рішенні має визначити дату, конкретний час і місце (адресу) проведення вищого органу.

Для чисельного громадського об’єднання, яке має відокремлені підрозділи, як правило вищий колегіальний орган управління формується з числа делегатів від членів Організації, облік яких ведуть відокремлені підрозділи. Для скликання такого вищого органу виконавчий орган у своєму рішенні обов’язково має, крім вищенаведеного, вказати норму представництва делегатів від відокремлених підрозділів. Така норма може бути фіксована (по 1 делегату від відокремленого підрозділу) або залежати від кількості членів, які перебувають на обліку у відокремленому підрозділі. Таким чином громадське об’єднання забезпечує пропорційність представництва.

Статут повинен передбачити порядок скликання вищого органу. Як правило – це повноваження виконавчих органів. А у випадках, коли необхідні термінові рішення з питань контролюючих статутних органів – вони також можуть бути органом скликання вищого органу.

Необхідним є чітке визначення періодичності скликання вищого органу, оскільки з цим пов’язані строки повноважень виборних органів чи посадових осіб, реалізація членами громадського об’єднання своїх прав на обрання і контроль. Загальні збори, З’їзд, Конференція можуть бути черговими або позачерговими. Підстава, процедура скликання і проведення позачергово вищого колегіального органу управління має бути так само детально прописана.

Виконавчим органом може бути Рада, Правління, Дирекція тощо. Таких органів може бути декілька, наприклад Рада і Президія Ради. Формування таких органів може бути різним. Наприклад, Рада може складатись з певних осіб «за посадою»: керівників відокремлених підрозділів, керівника і його заступників. Звертаємо увагу, що якщо особа входить до виконавчого органу «за посадою», то не слід вказувати також про її обрання до цього органу. Інакше виникне різнотлумачення статуту і повно важності цієї особи. Тому, якщо у пунктах статуту про формування виконавчого органу прописується його формування «за посадою», то у пунктах статуту про вищий колегіальний орган управління не слід писати про обрання цих осіб.

Керівником громадського об’єднання може бути Президент, Голова, Виконавчий директор тощо. Може бути декілька керівників (Співголови), але слід чітко виписати повноваження кожного з них.

Контролюючим органом може бути: Контрольно-Ревізійна комісія,Ревізійна комісія, Ревізор, Наглядова рада.

Звертаємо увагу, що ті питання, які Законом віднесені до відання статуту, не можуть регулюватись рішеннями статутних органів (наприклад, розширювати повноваження керівних органів громадського об'єднання, строки повноважень, процедуру скликання чи формування, порядок прийому чи виключення з членів).

Керівні органи громадського об’єднання мають право затверджувати внутрішні правила, процедури (регламенти), створювати і припиняти консультативні, дорадчі, постійні і тимчасові органи за напрямками діяльності, затверджувати положення про ці органи, а також обирати, призначати або заміщати членів цих органів.

Члени інших постійних і тимчасових органів можуть брати участь у засіданнях керівного органу громадського об’єднання, який створив ці постійні і тимчасові органи, з правом дорадчого голосу.

Членами Ради/Правління, а також інших постійних і тимчасових органів громадського об’єднання можуть бути особи, які не є членами громадського об’єднання, якщо це допускає статуту громадського об’єднання.

У статуті можуть бути передбачені особливості процедури прийняття рішень. Якщо окремі члени керівного органу письмово повідомили до початку засідання керівного органу про неможливість взяти особисту участь у засіданні, вони мають право голосувати з використанням засобів зв'язку (телефон, електронна пошта, Інтернет тощо) одночасно або до моменту закінчення засідання.

У випадку проведення письмового опитування за допомогою електронної пошти рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували у письмовій формі не менше 60% членів керівного органу. Члени керівного органу управління зобов'язані письмово підтвердити результати свого голосування або відмову від голосування не пізніше трьох робочих днів з дати надсилання питання.

Стосовно рішень про обрання або затвердження складу керівних органів або дорадчих чи консультативних органів громадського об'єднання, а також про дострокове припинення повноважень цих органів враховуються тільки результати особистого голосування.

Чергові Загальні збори/Конференція скликаються Радою/Правлінням один раз протягом календарного року. Рада/Правління повідомляє членів громадського об’єднання про час і місце чергових Загальних зборів/Конференції не пізніше ніж за 10 робочих днів до їх проведення.

Чергові Загальні збори/Конференція мають право приймати рішення, якщо в голосуванні беруть участь більшість від усіх членів громадського об’єднання, які перебувають на обліку на день проведення Загальних зборів/Конференції.

Рада/Правління скликає позачергові Загальні збори/Конференцію на підставі власного рішення, а також у разі отримання письмової вимоги не менше ніж 20% членів.

Рада/Правління повідомляє членів громадського об'єднання про час і місце позачергових Загальних зборів/Конференції не пізніше ніж через 10 робочих днів після прийняття відповідного рішення або одержання письмової вимоги про їх скликання.

Члени громадського об'єднання, у випадку невиконання Радою/Правлінням відповідної письмової вимоги, повідомляють членів громадського об’єднання про час і місце позачергових Загальних зборів/Конференції відповідно до Статуту самостійно.

Загальні збори/Конференція приймають рішення простою більшістю голосів членів, які беруть участь у голосуванні. Рішення про внесення змін до статуту, саморозпуск чи реорганізацію приймається 2/3 (3/4) голосів членів, які беруть участь у голосуванні, але не менше 75% загальної кількості членів.

До виключної компетенції Загальних зборів/Конференції належить прийняття рішень про:

затвердження змін і доповнень до Статуту; затвердження регламенту проведення Конференції;
затвердження основних напрямків, планів і програм діяльності громадського об’єднання;
затвердження річних бюджетів, балансів, фінансових та інших звітів керівних органів;
обрання членів Ради/Правління, Ревізійної комісії/Контрольно-ревізійної комісії/Наглядової ради;
участь громадського об'єднання в інших юридичних особах, а також в об'єднаннях юридичних осіб;
створення і припинення відокремлених підрозділів громадського об'єднання;
розпорядження майном громадського об'єднання, делегування окремих повноважень іншим органам або особам (крім тих, що законами віднесені до повноважень вищого керівного органу);
проведення незалежного фінансового або іншого аудиту громадського об'єднання;
прийняття рішення про саморозпуск/реорганізацію.

Загальні збори/Конференції має право приймати рішення з інших питань, які не належать до компетенції інших керівних органів громадського об'єднання.

Рішення Загальних зборів/Конференції оформлюються протоколом, який підписується Головуючим та секретарем.

Для громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи, особа уповноважена представляти громадське об’єднання, визначається на установчих зборах засновників такого громадського об’єднання. В подальшому така особа змінюється (переобирається) також на вищому колегіальному органі управління, якщо інше не передбачено статутом

Рада/Правління є постійно діючим керівним органом громадського об'єднання в період між черговими Загальними зборами/Конференціями.

Рада/Правління обирається на два роки у складі не менше трьох членів. Члени Ради/Правління можуть бути переобрані на наступний термін.

Якщо член Ради/Правління подає письмову заяву про припинення повноважень або втрачає здатність виконувати обов'язки з інших причин - у зв'язку з чим кількість членів Ради/Правління стає меншою, ніж визначено статутом, Рада/Правління більшістю голосів призначає (кооптує) нового члена на строк до чергових Загальних зборів/Конференції громадського об'єднання. Рішення Ради/Правління, прийняті у кооптованому складі, мають ту ж юридичну силу, що й рішення Ради/Правління, обраних З’їздом /Конгференцією.

Рада/Правління має повноваження:

визначати конкретні завдання і форми діяльності громадського об'єднання згідно зі статутом та рішеннями Конференції;
затверджувати і змінювати оперативні і фінансові плани, складати річні бюджети, баланси і звіти громадського об'єднання;
встановлювати порядок фінансування та інших форм реалізації статутних завдань;
приймати рішення про заснування і припинення підприємств, установ, організацій, а також про придбання і розпорядження нерухомим майном громадського об'єднання;
затверджувати символіку, визначати порядок її використання і зберігання;
затверджувати зразки та описи бланків, штампів, печаток.

Засідання Ради/Правління скликаються керівником громадського об’єднання не рідше одного разу на три місяці, або протягом п'ятьох робочих днів після одержання письмової заяви члена Ради/Правління про необхідність скликання засідання Ради/Правління.

Засідання Ради/Правління правомочне, коли у ньому бере участь більшість членів.

Рішення Ради/Правління приймаються простою більшістю голосів осіб, які беруть участь у голосуванні, якщо Рада/Правління не визначить кваліфіковану більшість. Рішення Ради/Правління оформлюються протоколом та зберігаються Секретарем.

Керівник здійснює керівництво поточною діяльністю громадського об'єднання відповідно до законодавства, Статуту, рішень керівних органів управління.

Керівник призначається Конференцією/З’їздом або Радою/Правлінням строком на два роки. Орган, що обрав/призначив керівника, має право достроково припинити повноваження керівника на підставі:

письмової заяви керівника;
вступу керівника на державну або іншу публічну службу;
завдання рішеннями, діями або бездіяльністю керівника значної майнової або немайнової шкоди громадського об'єднання.
До призначення або заміщення керівника виконавчим органом його повноваження здійснює Голова виконавчого органа (інша особа, визначена статутом, наприклад заступник керівника).

Керівник має повноваження:

офіційно представляти громадське об'єднання без довіреності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, а також у відносинах з іншими особами в Україні та в інших державах;
укладати від імені громадського об'єднання договори та інші правочини з урахуванням обмежень, встановлених Статутом або рішеннями Конференції/З’їзду;
забезпечувати виконання рішень і доручень керівних органів управління громадського об'єднання;
відкривати і закривати рахунки громадського об’єднання в банках та інших фінансових установах, підписувати банківські та інші фінансові документи;
затверджувати штатний розклад, укладати трудові та цивільно-правові договори, звільняти працівників згідно з законодавством, видавати накази та інші обов'язкові для працівників громадського об’єднання акти і керувати їхньою діяльністю;
звітувати керівним органам управління про поточну діяльність громадського об'єднання;
приймати рішення щодо інших поточних питань діяльності громадського об'єднання та здійснювати інші адміністративні функції, спрямовані на реалізацію статутних завдань громадського об'єднання.

Керівник має право призначати тимчасового заступника і видавати іншим особам довіреності на вчинення юридичних дій від імені громадського об'єднання.

Контрольно-Ревізійна комісія/Ревізійна комісія/Ревізор/Наглядова рада (контрольний орган) має консультативні і контрольні повноваження з питань фінансової діяльності і цільового використання активів громадського об'єднання.

Контрольний орган обирається Загальними зборами/Конференцією на два роки у складі не менше трьох членів, які обирають голову і секретаря. Члени інших керівних органів і працівники громадського об'єднання не можуть бути членами Контрольного органу.

Контрольний орган скликається її головою принаймні два рази на рік, а також протягом 10 діб на письмовий запит Ради/Правління або 5% членів громадського об'єднання.

Рішення Контрольного органу приймаються простою більшістю голосів членів Ревізійної комісії.

Контрольний орган має повноваження:

вносити пропозицій щодо фінансової діяльності та використання активів громадського об'єднання;
складати висновки про фінансову діяльність та використання активів громадського об'єднання до затвердження Загальними зборами/Конференцією річних бюджетів, балансів, фінансових та інших звітів керівних органів;
складати висновки з інших питань за поданням керівних органів громадського об'єднання;
проводити періодичні та спеціальні перевірки фінансової діяльності та використання активів громадського об'єднання, залучати незалежних експертів до указаних перевірок.

І.7. Порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками)

Враховуючи, що громадські об’єднання діють здійснюють свою діяльність на принципах самоврядності, що передбачає право самостійно здійснювати управління громадським об’єднанням, а також не втручання органів державної влади інших державних органів, органів АР Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадських об’єднань, то керівні органи (Рада/Правління, Президент/Виконавчий директор тощо) зобов'язанні періодично звітувати перед членами громадського об'єднання на Загальних зборах/Конференції з питань, пов'язаних з реалізацією покладених на них повноважень та здійснення статутних завдань громадського об'єднання.

Щорічний звіт по виконанню статутних завдань підлягає оприлюдненню протягом 30 днів з дня озвучування.

Усі керівні органи громадського об'єднання мають у 30 денний терміни надавати відповіді письмово або електронною поштою на запити членів громадського об'єднання щодо діяльності керівних органів та реалізації статутних завдань.

Керівні органи громадського об'єднання мають забезпечити для членів громадського об'єднання вільний доступ до інформації про їх діяльність, у тому числі про прийняті рішення та про здійсненні статутні завдання.

І.8. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг.

Для захисту прав членів громадського об’єднання Законом визначено положення щодо обов’язкового зазначення у статуті громадського об’єднання порядку оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг.

Члени громадського об'єднання мають право оскаржити рішення, дію або бездіяльність іншого члена громадського об'єднання, Президента/Виконавчого директор тощо, Ради/Правління або Загальних зборів/Конференції шляхом подання письмової скарги, а саме:

- на дії, бездіяльність або рішення члена громадського об'єднання - первинна скарга подається до Президента/Виконавчого директор тощо, який зобов'язаний отримати письмові пояснення від особи, дії, бездіяльність або рішення якого оскаржується, та протягом 20 (двадцяти) робочих днів розглянути скаргу із письмовими поясненнями та повідомити про результати її розгляду скаржника. В разі відхилення скарги - повторна скарга подається до Ради/Правління, яке зобов'язане розглянути скаргу на найближчому засідання, із обов'язковим викликом члена громадського об'єднання, який скаржиться, а також члена громадського об'єднання, бездіяльність або рішення якого оскаржується. В разі відхилення скарги Правлінням - повторна скарга подається до Загальних зборів/Конференції громадського об'єднання, які зобов'язані розглянути скаргу на черговому позачерговому засіданні, із обов'язковим викликом члена громадського об'єднання який скаржиться, а також члена громадського об'єднання дії, бездіяльність або рішення якого оскаржується;
- на дії, бездіяльність або рішення Президента/Виконавчого директор тощо - первинна скарга подається до Ради/Правління, яка зобов'язана розглянути скаргу на найближчому засідання, із обов'язковим викликом члена громадського об'єднання, який скаржиться, а також Президента/Виконавчого директор тощо дії, бездіяльність або рішення якого оскаржується. В разі відхилення скарги Радою/Правлінням - повторна скарга подається до Загальних зборів/Конференції, які зобов'язані розглянути скаргу на черговому або позачерговому засіданні, із обов'язковим викликом члена, який скаржиться, а також Президента/Виконавчого директор тощо дії, бездіяльність або рішення якого оскаржується;
- на дії, бездіяльність або рішення члена Ради/Правління - первинна скарга подається до Президента/Виконавчого директор тощо, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом 20 робочих днів, із обов'язковим викликом члена громадського об'єднання, який скаржиться, а також члена Правління дії, бездіяльність або рішення якого оскаржується. В разі відхилення скарги Президентом/Виконавчим директором тощо - повторна скарга подається до Загальних зборів/Конференції, які зобов'язані розглянути скаргу на черговому або позачерговому засіданні, із обов'язковим викликом члена, який скаржиться, а також члена Правління дії, бездіяльність або рішення якого оскаржується.

- Скарга, яка потребує розгляду на позачергових Загальних зборах/Конференції, є підставою для скликання таких Загальних зборів/Конференції протягом тридцяти днів з дня надходження такої скарги;

на дії, бездіяльність або рішення Загальних зборів/Конференції громадського об'єднання - до суду, відповідно до чинного законодавства на момент оскарження таких дій, бездіяльності або рішень.

І.9. Джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об'єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об'єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

Право власності громадського об'єднання зі статусом юридичної особи реалізовує його вищий орган управління в порядку, передбаченому законом та статутом громадського об'єднання. Окремі функції щодо управління майном за рішенням вищого органу управління громадського об'єднання можуть бути покладені на створені ним відповідно до статуту керівні органи, юридичні особи (товариства, підприємства), відокремлені підрозділи утворені громадським об'єднанням.

Майно і кошти громадського об'єднання використовуються для статутної діяльності відповідно до законодавства України, з урахуванням обмежень щодо громадських організацій зі статусом неприбуткових, визначених Податковим кодексом України.

Організація може здійснювати щодо майна і коштів, які перебувають у її власності будь-які правочини, що не суперечать статуту і законодавству України.

Джерелами формування коштів і майна громадського об'єднання можуть бути:

кошти і майно, що надходять безоплатно, безповоротна фінансова допомога, добровільні пожертви членів Організації, інших осіб; пасивні доходи;
дотації або субсидії з державного чи місцевих бюджетів, а також з державних цільових фондів;
благодійна допомога, гуманітарна та технічна допомога;
доходи від основної діяльності громадської організації відповідно до Статуту та законодавства.

Громадське об'єднання, створені нею підприємства, організації та установи ведуть оперативний і бухгалтерський облік, а також подають статистичну, фінансову та іншу звітність в порядку та обсягах, встановлених законодавством.

Громадське об'єднання не рідше одного разу на рік оприлюднює звіти та іншу інформацію про джерела залучення коштів і майна для здійснення статутної діяльності та про напрямки їх використання відповідно до законодавства України.

У статуті це може бути сформульовано таким чином:

... Організація може мати право власності, інші речові права на рухоме і нерухоме майно, кошти в національній та іноземних валютах, цінні папери, нематеріальні активи та інше майно, що не заборонено законом та сприяє статутній діяльності Організації.

... Організація має право здійснювати щодо майна і майнових прав, які перебувають у її власності або на інших речових правах, правочини, що не суперечать законодавству та Статуту. Кошти і майно Організації використовуються для реалізації статутних завдань, оплати праці та соціальних заходів для працівників Організації.

... Організація не несе відповідальності за зобов'язаннями членів Організації. Члени не несуть відповідальності за зобов'язаннями Організації, якщо інше не передбачено законодавством.

Організація не має права забезпечувати позики або кредити членам керівних органів Організації. Конференція має право визначити інші випадки конфлікту інтересів щодо використання активів Організації.

... Джерелами формування коштів і майна Організації можуть бути:

1) кошти і майно, що надходять безоплатно, безповоротна фінансова допомога, добровільні пожертви членів Організації, інших осіб;

2) пасивні доходи;

3) дотації або субсидії з державного чи місцевих бюджетів, а також з державних цільових фондів;

4) благодійна допомога, гуманітарна та технічна допомога;

5) доходи від основної діяльності Організації відповідно до Статуту та законодавства.

... Організація, створені нею підприємства, організації та установи ведуть оперативний і бухгалтерський облік, а також подають статистичну, фінансову та іншу звітність в порядку та обсягах, встановлених законодавством.

... Організація не рідше одного разу на рік оприлюднює звіти та іншу інформацію про джерела залучення коштів і майна для здійснення статутної діяльності та про напрямки їх використання відповідно до законодавства України.

І.10. Порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи).

Відповідно до пункту 8 розділу V «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону правовий статус місцевих осередків громадських організацій, які діяли зі статусом юридичної особі на день введення цього Закону в дію (до 01.01.2013), має бути приведений у відповідність із Законом. Рішення про припинення таких осередків як юридичних осіб приймається вищим органом управлінням громадської організації. Правонаступником майна, активів та пасивів таких осередків є відповідна громадська організація. Документи про припинення місцевих осередків із статусом юридичної особи подаються до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадської організації, до якої належать місцеві осередки у разі подання громадською організацією рішення вищого органу управління громадської організації та документів, що подаються для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

У зв’язку з тим, що Законом не встановлено порядок внесення змін до відомостей про місцеві осередки із статусом юридичної особи, які створені до 01.01.2013, до уповноважених органів з питань реєстрації доведено позицію щодо порядку внесення змін у складі керівних органів, зміну місцезнаходження, зміну КВЕДу місцевих осередків із статусом юридичної особи у порядку визначеному статтею 14 Закону. Документи щодо зазначених змін подаються до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадської організації, до якої належать місцеві осередки. Зміни до статуту (положення) місцевих осередків із статусом юридичної особи уповноваженим органом з питань реєстрації не розглядаються.

Відповідно до статті 13 Закону громадські об'єднання зі статусом юридичної особи можуть мати відокремлені підрозділи, які утворюються за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання згідно із статутом.

Відокремлені підрозділи громадського об'єднання не є юридичними особами.

Відомості про утворені відокремлені підрозділи громадського об'єднання подаються до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання.

Відокремлені підрозділи громадського об'єднання можуть діяти на підставі положення, яке затверджується рішенням громадського об'єднання.

Відокремлені підрозділі представляють інтереси громадського об'єднання та забезпечують реалізацію завдань визначених статутом громадського об'єднання.

Відокремлені підрозділи за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання згідно із статутом наділяються функціями щодо управління майном громадського об'єднання Керівництво відокремленим підрозділом здійснює керівник, який призначається рішенням громадського об'єднання і діє на підставі положення про відокремлений структурний підрозділ, або на підставі довіреності.

У разі припинення діяльності відокремленого підрозділу його майно переходить до громадського об'єднання.

Діяльність відокремленого підрозділу не повинна суперечити діяльності статуту громадського об'єднання.

Рішення про припинення діяльності відокремленого структурного підрозділу приймається за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання згідно із статутом.

У статуті ці положення можуть бути зазначені так:

... Члени Організації ведуть спільну діяльність шляхом об'єднання у відокремлені підрозділи, які створюються членами Організації за територіальним принципом за місцем проживання не менш, ніж двома членами Організації.

... Відокремлені підрозділи керуються у своїй діяльності Статутом Організації.

... Відокремлені підрозділи Організації не мають статусу юридичної особи.

Відокремлений підрозділ має вищий керівний орган – збори членів, та керівника відокремленого підрозділу, який обирається зборами членів Організації.

Керівник відокремленого підрозділу організовує діяльність членів Організації по виконанню статуту Організації, веде облік членів, що приймаються до Організації відокремленим підрозділом, виконує інші повноваження, надані керівними органами Організації.

Керівники відокремлених підрозділів мають право діяти від імені Організації на підставі довіреностей, виданих Виконавчим директором/Президентом/Головою.

... Організація підтверджує свій всеукраїнський статус відповідно до закону.

І.11. Порядок внесення змін до статуту.

Внесення змін до статуту/затвердження нової редакції статуту затверджується рішенням вищого керівного статутного органу громадського об'єднання (З'їзд, Загальні збори, Конференція).

Як правило, якщо зміни, що вносяться до статуту стосуються його незначної частини, приймається рішення про внесення змін до статуту. У разі зміни значної частини положень статуту (зазвичай більше, ніж половини), приймається рішення про затвердження нової редакції статуту.

Законодавством не встановлено якихось особливостей щодо порядку прийняття таких рішень, зазначені рішення можуть бути прийняті в загальному порядку для вищого статутного органу, передбаченому у відповідному розділі статуту.

Разом з тим, процедура прийняття таких рішень може бути виписана й окремо. Наприклад, рішення про внесення змін до статуту/ затвердження нової редакції статуту можуть прийматися 2/3 або 3/4 делегатів/членів присутніх на засіданні вищого статутного органу.

Рішення про внесення змін оформлюється протоколом у порядку визначеному законодавством.

Про внесені зміни громадське об'єднання повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання протягом 60 днів з дня прийняття такого рішення керівним статутним органом громадського об'єднання.

І.12. Порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної.

Рішення про саморозпуск або реорганізацію громадського об'єднання приймається вищим керівним органом громадського об'єднання згідно із особи.

Вищий керівний орган, який прийняв рішення про саморозпуск громадського об'єднання, створює ліквідаційну комісію для проведення припинення громадського об'єднання як юридичної особи, а також приймає рішення щодо використання коштів та майна Організації після його ліквідації відповідно до статуту.

У разі саморозпуску громадського об'єднання його майно та кошти після задоволення вимог кредиторів передаються за рішенням громадського об'єднання на статутні або благодійні цілі іншому (кільком іншим) громадському об'єднанню такого самого статусу, а в разі неприйняття такого рішення - зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету.

З дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення громадського об'єднання про саморозпуск розпочинається припинення громадського об'єднання як юридичної особи та набуває повноважень ліквідаційна комісія. З дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення Організації про саморозпуск таке рішення не може бути скасоване Організацією.

Реорганізація громадського об'єднання, здійснюється шляхом його приєднання до іншого громадського об'єднання такого самого статусу. Реорганізація здійснюється на підставі рішення громадського об'єднання, яке приєднується, про припинення діяльності з приєднанням до іншого об'єднання та рішення громадського об'єднання, до якого приєднуються, про згоду на таке приєднання. У разі реорганізації організації його майно, активи та пасиви передаються правонаступнику.

Громадське об'єднання є таким, що припинило свою діяльність, з дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Пунктом 157.10 статті 157 Податкового кодексу України встановлено, що доходи або майно неприбуткових організацій не підлягають розподілу між їх засновниками, учасниками або членами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого засновника, учасника або члена такої неприбуткової організації, її посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи.

Громадське об'єднання може бути заборонено судом. Заборона громадського об'єднання має наслідком припинення його діяльності. У разі прийняття рішення про заборону громадського об'єднання майно, кошти та інші активи за рішенням суду спрямовуються до державного бюджету.

У разі прийняття судом рішення про припинення юридичної особи громадського об'єднання з підстав, зазначених у Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», громадське об'єднання протягом шести місяців в довільній формі повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації про продовження діяльності без статусу юридичної особи та надає відомості про особу (осіб) уповноважених представляти громадське об’єднання.

Якщо громадське об’єднання протягом шести місяців не повідомило уповноважений орган з питань реєстрації про продовження діяльності без статусу юридичної особи уповноважений орган з питань реєстрації вносить до Реєстру громадських об’єднань запис про припинення діяльності громадського об’єднання.

І.13.Статут громадського об'єднання може містити додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання.

У додаткових розділах статуту можуть бути виписані особливості, пов’язані зі статусом громадського об’єднання (всеукраїнський, молодіжна чи дитяча організація).

Громадське об'єднання, зареєстроване в установленому законом порядку, може мати всеукраїнський статус за наявності у нього відокремлених підрозділів у більшості адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у частині другій статті 133 Конституції України, і якщо таке громадське об'єднання підтвердило такий статус у порядку, встановленому статтею 19 Закону.

Особливості можуть випливати із наміру громадського об’єднання безпосередньо займатись підприємницькою діяльністю.

Якщо вартості майна громадського об'єднання зі статусом юридичної особи, яке безпосередньо здійснює підприємницьку діяльність і щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такого громадського об'єднання відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Якщо громадське об’єднання створене за професійною ознакою і здійснює діяльність саморегулівної організації, у статуті слід передбачити положення, що прямо випливають з відповідних законів, про розроблення обов'язкових для виконання членами саморегулівної організації правил професійної діяльності, створення органів управління і спеціалізованих органів саморегулівної організації, функції і повноваження яких відповідають вимогам галузевого закону.

II. Затвердження статутів.

Статути громадських об'єднань викладаються державною мовою, письмово, пронумеровуються та не прошиваються.

Титульна сторінка статуту громадського об'єднання повинна містити гриф «ЗАТВЕРДЖЕНО» та найменування громадського об'єднання.

Статут громадського об’єднання затверджується установчими зборами засновників.

Зміни до статуту приймаються вищим керівним органом управління (Загальними зборами/Конференцією) громадського об’єднання у порядку визначеному статутом громадського об’єднання (2/3 (3/4) голосів членів, які беруть участь у голосуванні але не менше 75% загальної кількості членів).

Положення статуту має відповідати Конституції та законам України.

Додаток 1
до Рекомендацій щодо розробки
статутів громадських об’єднань

ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням установчих зборів засновників
__________________
(найменування громадського об’єднання)
від «____» ________20__ року
Протокол № ______

СТАТУТ
ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ (або спілки)
«____________(власна назва громадської організації)______________»

м. Київ – 20__ рік

Додаток 2
до Рекомендацій щодо розробки
статутів громадських об’єднань

ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням установчих зборів засновників
____________________
(найменування громадського об’єднання)
від «____» ________20__ року
Протокол № ______

ЗМІНИ ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням вищого керівного органу
(Загальними зборами/Конференцією)

(найменування громадського об’єднання)
від «____» ________20__ року
Протокол № ______

СТАТУТ
ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ (або спілки)
«____________(власна назва громадської організації)______________»

(зі змінами або нова редакція)
Ідентифікаційний код: ________________

м. Київ – 20__ рік

Джерело